Хтось розповідає вам про хворобу у всіх подробицях, описуючи страждання? Чи ви самі побачили, прочитали, почули щось подібне – опис захворювання? Чи зустріли хвору людину, ця зустріч глибоко відобразилася у вашій свідомості?
Особливо, звичайно, впливає докладна розповідь. Людина розписує свою хворобу у всіх деталях знову і знову або розповідає про хворобу ближнього. І вам важко, тяжко це слухати. Вам потім погано, фізично погано. Але обірвати оповідача незручно, недобре. І ви мимоволі слухаєте…
У народі є стародавня приказка на такий випадок. Дуже проста. Треба сказати собі:
“Не наша недуга, не нам хворіти!”.
І з вами нічого не станеться. І з вашими близькими теж. Так вважалося. І в цьому є глибоке значення.
Це як антисептик проти “психічних мікробів” – так академік Бехтерєв називав негативне навіювання. Може, у оповідача і немає наміру вам зашкодити. Просто ви вразлива людина, емпат, людина з високою чутливістю.
І ці слова відгороджують вас від навіювання хвороби. Не наша недуга, не нам хворіти. Нам треба залишатися здоровими та сильними. І треба, щоб наші близькі також залишалися здоровими. Тоді ми принесемо більше користі суспільству. Та й хворому зможемо допомогти краще. Що гарного в тому, щоби прийняти хворобу? Нічого. Вона нам не потрібна. І чужі муки ми цим не полегшимо, чи не так?
Ось старовинне прислів’я-апотропей, про яке можна згадати після руйнівного контакту. Після тяжкого враження. Діти, до речі, мали таку звичку, дитяче вірування: якщо побачиш погане, шкідливе, похмуре, ну, мертвого голуба, наприклад, – треба сказати: “тьху-тьху-тьху три рази, не моя зараза!”. Приблизно те саме. Причому з відпльовуванням – це давня магія. І триразовим повторенням.
Але народне старовинне прислів’я добре для захисту. Не наша недуга, не нам хворіти. Коротка захисна формула прояснює свідомість та створює бар’єр. Ось такий давній спосіб вербального захисту від навіювання хвороби.
Анна Кір’янова
