Найкоротшу і найвиразнішу відповідь на загрозу дали спартанці. Коротка відповідь. Спартанців з дитинства вчили говорити коротко та зрозуміло. Це відповідь із одного слова. Але у ньому глибока мудрість.
Македонський цар Пилип хотів напасти на Спарту. Але спочатку добре пригрозив, щоб спартанці злякалися і самі здалися. Відчинили йому ворота до міста. Цар Пилип сказав: мовляв, якщо розгромлю вашу армію, якщо я виламаю браму в місто, я накажу зруйнувати ваші будинки та храми, витоптати сади та посіви, а мешканців уб’ю чи оберну в рабство. Тож краще добровільно здавайтеся!
Спартанці послання вислухали та відповіли на загрозу одним словом.
“Якщо”.
А потім вжили всіх заходів для свого захисту. І не скорилися македонському царю Пилипу. Він не зміг завоювати Спарту.
Якщо вам хтось чи щось загрожує, це можливий розвиток подій. Але не обов’язковий. Загроза не має змушувати здаватися. Загроза повинна мобілізувати та надавати сили. Шукати виходи та захищатися. Тривога та страх стосуються того, чого ще немає. Якщо це станеться, все буде дуже погано. І ми чудово це розуміємо. Отже, треба вжити всіх заходів, щоб захистити себе. Абсолютно всі.
Якщо загроза така страшна, то треба старатися, щоб захистити себе. І боротися всіма доступними способами. І дати зрозуміти тому, хто загрожує, чи самій долі, що ви готові до бою. До самозахисту.
“Якщо” – ось ключове слово. Погане може статися. А може й не статися, якщо ви готові до боротьби та сформували намір захищатися. Майбутнє варіативне. Від нас багато залежить.
А лють того, що загрожує і небезпека події тільки ще більше повинні спонукати нас до боротьби.
Якщо погане все ж таки трапиться, думатимемо, що робити далі. Але «якщо» – це залежить від нас і від долі. І ми готові до відсічі, якщо що…
За матеріалами каналу “Анна Кір’янова. Філософія життя”
