Ви засміялися? Вас розвеселив жарт чи смішна історія? Чи ви побачили щось смішне та засміялися? Це дуже добре, якщо сміх не злий, не глумливий.
Є два сміхи і два бога Сміху, так вважали у Стародавній Греції та у Стародавньому Римі. У Греції був злий бог сміху – Мом. Він сміявся з страждань інших, у всьому шукав недоліки, знущався з людей і богів. Він рідний брат Смерті та Розбрату.
Але потім цього неприємного Мома вигнали з Олімпу. А потім він просто луснув. Це його так розлютило, що в Афродіти не знайшлося недоліків і не було над чим посміятися. Лопнув і забризкав усе навколо. Мабуть, це було смішно. Але ніхто уваги не звернув.
Цей міф – натяк усім злим насмішникам та хулителям.
А ось Гелос був добрим богом сміху. Він з’являвся разом із святами, бенкетами, щасливими подіями. Суворий правитель Лікург розпорядився побудувати храм Гелоса – бога доброго сміху.
Люди повинні іноді сміятися і веселитися, незважаючи на найсуворіші закони та важку працю. Незважаючи на війни та хвороби. Гелос дає силу жити та приносить радість життя.
Якщо ви засміялися – це до вас прийшов Гелос, бог доброго сміху. Греки та римляни вважали це дуже добрим знаменням. Поява Гелоса віщує успіх і перемогу, він перший посланник святкового почту Діоніса. Незабаром буде привід чомусь радіти та щось святкувати. Перемогу чи щасливу подію.
Особливо добре, якщо «смішинка в рот потрапила». Якщо кілька людей раптом почали сміятися з дрібниці, майже без причини. Це не ознака дурості, це такий особливий стан веселощів та сміху. У дитинстві часто воно було, з віком – рідше. Але це гарна прикмета, це Гелос вас смішить і веселить, натякає на майбутню удачу. Він уже поряд, скоро буде свято.
Такі давні міфи. Сміх без злості та отрути дуже корисний. Ним лікують зараз серйозні хвороби. А отруйний сміх забирає здоров’я та калічить психіку; доля Мома незавидна.
Бережіть тих, хто сміється разом із вами. І тих, хто вміє змусити посміхнутися. Ці люди зміцнюють ваш захист та приносять щастя. І дають хвилину світлого відпочинку втомленій душі.
За матеріалами каналу “Анна Кір’янова. Філософія життя”
