У минулому багато болю, ілюзій. І багато хибних переконань, які керують вчинками та виборами на сьогодні. А сьогодення творить майбутнє.

Спогади з минулого дуже суб’єктивні. Учасники однієї і тієї ж історії розкажуть її та інтерпретують сенс дуже по-різному.
Факт сам по собі без емоції навколо нього нейтральний.
Найголовніше – відчуття, що й створюють пам’ять минулого. Роблять когось монстром, а когось – благодійником. І це теж дуже суб’єктивно та часто далеко від істини.
Тому важливо розібратися – або за допомогою спеціаліста, або самостійно, що насправді сталося.
Коли бачиш ситуацію по-новому, з різних боків, розумієш стан її учасників, то вже зовсім інше її сприйняття.
Другий крок – усвідомити, що ти взяв собі з цього цінного.
Наприклад. “У мене були домінантні батьки. Завдяки цьому я рано пішов із дому, розпочав самостійне доросле життя, навчився з усім справлятися».
Тобто знайти в кожній історії своє «завдяки цьому» – ту силу, яку ти взяв із минулого.
І дуже важливо зрозуміти, які після цієї історії у тебе зміцнилися чи виникли переконання. Тому що потім ці програми керують життям – зазвичай на несвідомому рівні та сприймаються як «свої», уроджені.
А насправді це – диверсанти, які заважають нормальному життю.
І важливо їх виловити та вивести на світ. Зробити усвідомленими, щоб потім вирішити, що з ними можна зробити – використовувати як корисний ресурс. Або утилізувати, просто кинути у вогонь та спалити. Замінити на корисні.
У будь-якій ситуації минулого закладено силу, яку ти можеш або взяти, або ні.
І це позачасові ситуації – іноді сила минулих історій розкривається, усвідомлюється не відразу, а через багато років.
І коли це відбувається і ти розумієш справжні смисли, багато сприймаєш зовсім по-іншому. І один за одним падають із Душі “камені”.
Щось пробачаєш – собі та іншим.
Щось виводиш за емоціями «у нуль».
Щось усвідомлено змінюєш своїм фокусом уваги.
Щось застосовуєш із користю.
Ось так можна переписати минуле. І тільки-но ти його переписуєш, воно втрачає над тобою владу, перестає тобою керувати.
І більше не зможе взяти у відповідальний момент за горло, знерухомити страхом і відвести від найкращих тобі людей, подій, можливостей.
© Tatiana Gromova Godard
