Спогади про минуле і страх майбутнього можуть сильно отруїти нам життя. Зацикленість на цьому заважає зосередитися на повсякденних завданнях, посилює тривогу, що негативно впливає на якість життя.
Але мало хто знає, що великий філософ Артур Шопенгауер ще в середині XIX століття запропонував дуже просте і мудре рішення, здатне вгамувати цю тривогу. У статті розповімо вам про нього.
Філософи давнини та сучасні психологи стверджують, що треба вчитися жити в сьогоденні, не мучити себе спогадами про минуле та страхами майбутнього. Ось, наприклад, у Сенеки:
«Одне справжнє істинно і справді, лише воно – час реально поточний, і лише у ньому протікає наше буття. Тому варто було б завжди привітно ставитися до нього і, отже, свідомо насолоджуватися кожною стерпною хвилиною, вільною від неприємностей та болю; не слід затьмарювати такі хвилини жалем про нездійснені в минулому мрії або піклуванням про майбутнє».
Але як це зробити? Розумом ми це розуміємо, але як змусити мозок працювати у потрібному напрямку, щоб не затьмарювати єдиний реальний для нас час – справжній? І тут знову краще звернутись до великих.
Той самий Сенека казав, що «щодня – це нове життя». Шопенгауер розвинув цю думку: «Щодня – життя в мініатюрі: пробудження і вставання – це народження, щоранку – це юність, і засинання – смерть». Якщо спробувати саме так ставитись до кожного дня, то він заграє новими фарбами. Ви тільки уявіть: щодня – нове життя! Нове! І ввечері воно скінчиться. Все його більше немає. То що про нього шкодувати? Вранці буде інше, яка знову закінчиться увечері. Тож навіщо про нього турбуватися заздалегідь? Є лише один день – завжди і у всіх лише один день.
Шопенгауер особливо виділяє ранок дня, адже це молодість життя. Ви тільки уявіть – щодня ми пареживаємо юність життя незалежно від віку! І щодня «вмираємо» засинаючи, що теж добре – адже так у нас щодня є шанс розпочати життя спочатку – адже завтра знову буде ранок.
«Для всіх взагалі занять без винятку, як розумових, так і фізичних, найкращий час – ранок. Ранок – це юність дня – все радісно, бадьоро та легко; ми відчуваємо себе сильними та цілком володіємо нашими здібностями. Не слід скорочувати його пізнім встанням, витрачати його на вульгарні заняття чи балаканину, а бачити в ньому квінтесенцію життя, щось священне».
