Життєві труднощі повинні робити людину сильнішою, загартовувати. Так кажуть багато релігій та ідеологій. Вважається, що людина отримує певні проблеми для того, щоб розвиватися і ставати краще. Але є таки люди, які зациклюються на своїх переживаннях: вони весь час чимось незадоволені, нещасні і сумні, у них в житті все погано, а навіть якщо добре – то це виключно непорозуміння і у будь-якому випадку все стане ще гірше, так як за щастя треба платити (так вважають вони).
Як спілкуватися з такими людьми? Чому вони себе так поводять? Чи потрібно їх пошкодувати і спробувати зрозуміти? Чи можливо їх “змінити”, показати краще майбутнє?
Хочу поділитися з вами моделями поведінки таких осіб, що були підмічені в результаті спілкування і терапії:
1. Маніпуляція з метою отримати підтвердження – «все погано».
Як часто Вам зустрічалися люди, які приходили на дружню зустріч і вона перетворювалася в чорну безпросвітну смугу? Друг (подруга) спочатку знехотя, а потім з наростаючою амплітудою емоцій, говорив (а) про те, що «виходу немає». І це тривало від зустрічі до зустрічі. У якийсь момент починаєш думати, що щось тут не так. На всі пропозиції і варіанти вирішення проблеми, людина, навіть не спробувавши їх, відразу говорить «ні». «Ти не розумієш», «так я схоже пробував», «це не допоможе» – фрази, як кругообіг, заманюють, і ти ловиш себе на бажанні втекти куди подалі. Часто ця думка «читається» на обличчі і співрозмовник каже: «о, як я тебе замучив (а), вибач, я не хотів (а)» – і тут уже в тебе прокидається почуття провини за свої «негідні» думки.
Чому це відбувається?
Цей друг (подруга), найчастіше несвідомо, отримують увагу і дозвіл на бездіяльність. Так як свідомість є у всіх, і в якийсь момент усамітнення людина починає розуміти, що вона просто не робить нічого зі своїм життям, і що вирішення проблеми вимагає занадто великих зусиль.
Поспілкувавшись з Вами та отримавши підтвердження, що «все дійсно погано», «друг» може спокійно йти додому і без докорів сумління жити далі за своїм сценарієм. Попутно оповідач «злив» вам весь накопичений негатив, «підзарядився» енергією і тепер зможе «дотягнути» до наступної подібної зустрічі.
2. Маніпуляція з метою самоствердження.
Знайомий (а) зустрічається з Вами і розпитує про життя. У якийсь момент Ви розповісте про свій успіх, досягнення або щось позитивне, що відбулося в житті. І тут з’являються фрази: «бачиш, як тобі щастить», «бачиш, як тобі допомагають», «бачиш, який у тебе чоловік (дружина, друг, батько)», «везе тобі, у тебе житло (робота, машина, будинок і т.д.)”. Ви починаєте відчувати себе винуватим. За що? Чому? У результаті таких бесід стає страшно ділитися своїм життям і починаєш мимоволі згадувати, що ж у тебе погано, щоб не виділятися.
Чому це відбувається?
Знову, найчастіше неусвідомлено, людина намагається Вам показати, що Ваші перемоги і досягнення – незаслужені. Таким способом вона стверджує своє «Я», підкріплює теорію «глобальної несправедливості» і знімає з себе відповідальність за особисте життя і позицію в ній.
3. Маніпулятор по імені «поганий».
Така людина вельми інтелектуально обдарована, вона не позиціонує себе відкрито як жертва, і більше того, образиться на таке звернення по відношенню до неї. Часто, в розмові, людина реагує на будь-яке зауваження чи прохання фразою «я ж поганий (а), що ти від мене хочеш?». У відносинах такий партнер може говорити «зі мною нічого не вийде, я зіпсований (а)», «ось бачиш, тепер ти образився (ась), я ж казав (а)», «мені краще бути одному (одній), ніхто не зможе полюбити такого (у) як я »,« я не нормальний (а) »і т.д. І ви тут же намагаєтеся переконати людину: «ні-ні, тебе просто недооцінили, недолюбили» і т.д., твій партнер просто був «дурень (дура)», а я зможу тебе зрозуміти».
Чому це відбувається?
Ця людина найчастіше себе позиціонує як жертву нещасної любові, обставин, поганих стосунків батьків. Він відкрито не претендує на жалість, агресивно реагує на відверте співчуття, і тим не менш постійно повторює, що «поганий». Таким чином він отримує підтвердження своєї унікальності, особливості, і знову ж, знімає з себе повністю відповідальність за відносини. Адже він відразу говорив, що він поганий! Що з нього взяти? Ви самі винні. Самі зв’язалися. Вас попередили. І в якомусь сенсі він правий, він дійсно попередив.
Як же поводитися з такими людьми?
Останній випадок дуже добре демонструє гру в рамках так званого Трикутника Карпмана – моделі взаємодії між людьми. Згідно цієї теорії, спілкування проходить по розподілених ролям: рятувальник – переслідувач – жертва. Якщо ви спілкуєтеся з «жертвою», значить, Ви берете на себе роль «рятівника», а суспільство, життя, обставини стають «переслідувачем».
Щоб вирішити ситуацію, важливо визнати свою роль і бажати вийти з цієї гри. Модель Трикутника небезпечна тим, що рятувальник часто стає переслідувачем, жертва рятувальником, переслідувач жертвою і т.д. Значить, якщо людина перед вами жертва – десь вона переслідувач, а десь рятувальник, і у нього є всі ресурси вирішити проблему. Ваша «рятувальна» позиція найчастіше робить Вас жертвою цієї ж людини, так як в результаті маніпуляцій Ви втрачаєте свою впевненість, енергію або повагу.
Якщо Ви готові перестати грати в ці ігри, тоді дайте собі відповідь на питання:
– Навіщо мені потрібна ця людина?
– Що я отримую від цього спілкування?
– Як би мені хотілося спілкуватися з цією людиною?
– Наскільки можливо реалізувати це спілкування по-іншому?
– Чи я готовий (а) витрачати свої сили на вирішення проблеми іншої людини? – Навіщо мені потрібно слухати його історію?
Головне в такому спілкуванні – це чесність перед самим собою. Тільки зізнавшись собі у своїх бажаннях «рятівника» (наприклад), можливо зняти роль і звільнитися від сценарію.
Чи обов’язково рвати відносини з цією людиною? А якщо це близький родич або партнер? Тоді важливо розуміти, що ви НЕ несете відповідальність за життя іншого (якщо це не ваша дитина до 18 років). У кожної людини є своя життєва задача і життєва драма, і Ви не вправі вирішувати її замість неї, навіть якщо вам здається, що ви краще знаєте рішення.
Якщо від спілкування не можна відмовитися, тоді задавайте співрозмовнику прямі запитання:
– Чим я можу тобі допомогти – конкретно?
– Що ти готовий сам (а) робити?
Пам’ятайте, наше життя — це наш вибір, і ми, і лише ми несемо за нього відповідальність.
Автор: Ольга Голубицька
