Великдень — одне з найбільших релігійних свят в році. Воскресіння Сина Божого, Ісуса, поряд з Різдвом та Трійцею вважається найважливішим церковним святом. Шанують його як католики, так і православні. Великдень пов’язують із жертвою, яку приніс Христос за гріхи людей.
Підготовка до свята починається з Великого посту, який триває сім тижнів. Це — один з найдовших постів, під час якого віряни повністю відмовляються від продуктів тваринного походження.
Які традиції на Великдень існують
Особливо велике значення православні християни надають останньому тижню Великого посту, що передує Великодню. Саме в цей період починають випікати паски та фарбувати яйця. Також віряни дотримуються найсуворішого посту. Найважливішими днями вважаються Чистий четвер (13 квітня 2023 року) та Страсна п’ятниця (14 квітня 2023).
Увечері в суботу проводиться Великодня служба. Після настання півночі в церквах починається Великодня заутрення — урочисте богослужіння. До сходу сонця потрібно освятити паски, крашанки та інші продукти, які несуть віряни в великодніх кошиках.
Після закінчення богослужіння вся родина збирається разом за святковим столом, члени сім’ї їдять освячені продукти. Починають трапезу з яєць. Потім відвідують родичів і друзів, щоб обмінятися великодніми привітаннями, що називаються “христосанням”.
Також цього дня заведено роздавати милостиню, щоб залучити в свою оселю благополуччя.
Що не можна робити
Крім фізичної праці, у Великодній день існує кілька інших заборон. Зокрема, не можна:
- сваритися, лаятися, лихословити;
- викидати освячені продукти;
- ходити на кладовище;
- вінчатися.
До великоднього кошика не можна класти ножі, алкогольні напої, овочі та фрукти, матеріальні цінності, страви з крові тварин.
Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?
Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.
Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.
Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.
Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».
Кажуть, що святкування Великодня має язичницьке коріння, що сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема, в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею й можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були пов’язані поминальні обряди навесні.
Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.
