Вони не ставляться до нас вороже, але поруч із ними ніби втрачаєш себе…
Скільки разів я в житті спостерігав: спілкуєшся з людиною, все між вами добре, вже здається, що можна її чи не частиною своєї сім’ї зробити, а потім раптом щось трапляється, і ти розумієш, краще б очі його не бачили.
Часто ми дуже швидкі на висновки про людей. Всі ці перші враження, думи про те, як і хто до нас ставиться, а як ми до них — усі вони марні з простої причини – все змінюється.
Сьогодні ми з людиною можемо бути в контакті, а завтра будуть нові фактори та обставини, які нас зроблять далі один від одного.
З людьми важливіше спиратися на свої відчуття, на почуття та на інтуїцію. Людина може бути начебто і гарною, і складається у вас все вдало, а щось усередині точить: «Не варто з нею продовжувати. Щось не те. Краще зупинитись».
Відчуття насправді рідко брешуть. Нам може здаватися, що вони помилкові в межах моменту, але потім життя показує, що треба було слухати свій внутрішній голос.
Мені дуже подобається цитата у Ошо, в якій він підкреслив один цікавий критерій людей, яких варто берегти у своєму житті:
Бережіть людей, після зустрічі з якими щось світле і радісне поселяється у вашій душі.
При цьому такі люди абсолютно не зобов’язані подобається іншим або нашим друзям і знайомим. Людина може бути хоч тисячу разів правильною і доброю, а з нею не почуваєшся у своїй тарілці. Навіщо тоді собі брехати та витрачати свій час?
А ось почуття польоту, радості та легкості ні з чим не переплутаєш. Ти просто радий бути з цією людиною, і навіть якщо ви ні про що не розмовляєте, а просто мовчите, саме усвідомлення та перебування разом дає почуття благоговіння.
І знаєте, що ще найцікавіше при цьому? Ваша спільна енергія збільшуватиметься! Ось чому, коли разом знаходяться гармонійні та налаштовані один на одного люди, вони розповсюджують навколо себе таку чудову атмосферу чи створюють разом щось класне.
На противагу цьому є люди, які начебто й можуть до нас бути розташовані, але постійно вишукують у нас вади, у них до нас якісь претензії, все їм не так і не те.
Вони не мають до нас ворожості, але й поруч перебувати з ними нестерпно. Наче втрачаєш себе.
Письменник Марк Твен про такий сорт людей сказав так:
Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру у себе. Ця риса властива дрібним людям. Велика людина, навпаки, вселяє почуття, що ви можете стати великим.
