Страждати нікому не хочеться, проте життя мало з цим рахується…

Страждати нікому не хочеться, проте життя мало на це зважає. Навіщо потрібні нам ситуації, у яких доводиться лити сльози? Ось кілька думок.
У житті не буває все солодко. Деякі речі можуть вимагати сліз, змушуючи людину змінюватись і адаптуватися до реальності.
Сльози допомагають нам:
- на гіркому досвіді зрозуміти, що є;
- уникнути подальших помилок;
- діяти свідомо та розумно;
- навчитися робити вибір;
- знати, що терпіти, а проти чого варто протестувати та бунтувати.
У житті не все буває гладко — чарівники бувають у казках, але це не означає, що життя не можна побудувати таким, яким хотілося б.
Просто важливо ним навчитися керувати, як людина вміє керувати своїм автомобілем та іншими транспортними засобами.
Сльози, шишки та синці — неминуча частина життя. Без них не можна обійтися, як довкола себе створити стерильне простір, повністю позбувшись мікробів.
Сумні моменти в житті допомагають нам більше цінувати все те, до чого ми швидко звикаємо, наприклад, любов, турбота близьких. Найчастіше ми розуміємо цінність багатьох речей, коли їх втрачаємо.
“Вихід є. У житті завжди є вихід. Хоч би якою була ситуація, обов’язково знайдеться дорога назовні, в обхід, вгору чи наскрізь“, — Ерік Ларссен.
Страждання допомагають нам:
- зрозуміти, що хороше рано чи пізно закінчується та почати цінувати те позитивне, що є;
- перестати відчувати, що все підкоряється лише нам;
- навчитися любити та розуміти світ навколо себе;
- цінувати любов і розуміти, що вона не є те, що само собою зрозуміло, а дар згори, який мало залежить від нашої волі.
Той, хто знає, що таке страждання, поблажливіше ставиться до бід і труднощів інших людей, сам цінує більше те, що має і що було.
Той, хто не страждає, може стати руйнівником, але щастя йому це не додасть – він сам позбавляє себе любові інших.
Голда Меїр – ізраїльський державний діяч, четвертий прем’єр-міністр Ізраїлю. Ось що вона говорила про те, навіщо нам потрібні ситуації, коли ми змушені плакати:
«Ті хто не вміють плакати від щирого серця не вміють і сміятися від душі».
