В основі всіх залежних стосунків — якась гостра, незадоволена потреба. Тоді людина живе у постійному страху, що піде «постачальник щастя».
Щоб позбавитися залежності, потрібно знати той гачок, на який тебе спочатку ловлять, а потім на ньому тримають, як наркомана на голці. І подумати, як його позбутися.
Чим більше ти сам задовольняєш свої потреби, тим менше гачків.
Це як енергонезалежний будинок, який генерує все, що потрібне для життя.
Звичайно, чудово, коли тебе люблять, про тебе піклуються.
Але кохання ззовні — це приємне доповнення до твого внутрішнього, невичерпного джерела кохання.
Від чогось чи когось ми завжди певною мірою залежні. Але важливо, щоб це була мінімальна залежність, а не болісна прихильність і гостра, голодна потреба.
Коли енергія кохання, життєва сила надходить із твоєї внутрішньої «електростанції», то й супутника ти вибираєш не з потреби, а з внутрішньої достатності.
Для того, щоб разом проживати кохання.
Автономність дає внутрішній спокій, впевненість у собі.
І на цій базі зростають здорові стосунки. Коли ти щасливий просто так, в парі ти щасливий подвійно.
© Tatiana Gromova Godard
“Жива Книга Життя”
