Образа батьків певною мірою прирівнюється до образи святих.
Якщо людина ображає БАТЬКА, у неї будуть труднощі з тим, щоб зайняти високе становище в суспільстві. Неважливо, чи є його батько занепалою людиною чи ні; у будь-якому випадку, якщо хтось вважає свого батька поганою людиною, то йому доведеться випробувати труднощі в кар’єрі, до того ж у нього можуть розвинутися різні хвороби, що важко виліковуються, погане травлення і слабкий імунітет. У гороскопі та долі людини планета Сонце уособлює батька, і, якщо людина погано ставиться до свого батька, вона втрачає добрий контакт із цією планетою.
У сяйві Сонця є особлива надзвичайно тонка енергія, яку не здатні фіксувати сучасні прилади. У Ведах вона називається найвищим теджасом. Якщо людина поводиться правильно, то ця енергія приносить їй повагу в суспільстві, дає хороше здоров’я, хороше травлення та сильний імунітет. Якщо ж він поводиться погано, то ця енергія все перераховане руйнує. Так що людина страждатиме тією мірою, якою вона критикує свого батька.
Чому ж НЕ ПОТРІБНО КРИТИКУВАТИ БАТЬКА, навіть якщо він є особистістю, що зовсім опустилася? Душа не вибирає собі батька. Душа залучається у певну сім’ю лише тому, що має з цими людьми схожу долю та схожий смак на щастя. Душа не вибирає; схожість смаку на щастя діє, як магніт, і цей процес не піддається ніякому контролю.
Відповідь полягає в тому, що коли батько віддає своє насіння, свою життєву енергію для зачаття та народження дитини, то він вкладає туди стільки свого благочестя, накопиченого ним у минулому, скільки дитина не зможе повернути за все своє життя, навіть якщо вона стане дуже гарною людиною. Якби людина була здатна віддавати стільки ж благочестя, скільки отримала, це означало б, що вона може народити саму себе. А хто може народити себе?
Є святі, які здатні передбачати своє майбутнє народження, втілюватися за своїм бажанням, тобто віддавати своє благочестя в цьому напрямку і тим самим ніби народити самого себе. Такий рівень свідомості існує навіть на Землі. У Ведах говориться, що це можливо, але більшість людей, безумовно, не здатні на це. Так що людина не повинна критикувати батька хоча б через те, що не здатна віддати йому свій борг. Ми самі себе не народжували, і той, хто критикує, збільшує свій борг, а борг по закону карми доведеться віддавати, рано чи пізно.
Критикуючи свою матір, людина позбавляється спокою, життєвих сил, спокійного сну. Критикуючи матір, молодик позбавляється можливості отримати хорошу дружину, так само, як, критикуючи батька, жінка позбавляється можливості отримати хорошого чоловіка. У гороскопі долі людини планета Місяць уособлює матір, і, якщо людина погано ставиться до матері, то втрачає добрий контакт із цією планетою. Тонка сила, яку випромінює Місяць, називається найвищим оджасом. Ця сила здатна приносити людині або постійне умиротворення, або, навпаки, постійне занепокоєння.
Я хотів би розповісти історію, яка сталася зовсім недавно. Досвідчений астролог приїхав до Америки для проведення семінарів з астрології. Перед лекцією один юнак сказав йому: «Ви знаєте, яка у нас чудова, демократична країна? Наприклад, учора в газеті вийшла стаття про те, що одна дитина поскаржилася на батьків до суду за те, що вони зробили їй щось погане, та їх обох посадили до в’язниці. Цей хлопчик дуже задоволений тим, що вчинив справедливо».
Астролог був дуже мудрою людиною. Він звернувся до аудиторії: «Підніміть, будь ласка, руку ті, хто вважає, що це хлопчик вчинив правильно». Більшість слухачів у залі підняли руки. Побачивши це, астролог сказав: “Ви не здатні зрозуміти астрологію”, – зібрався і виїхав з цієї країни. Чому він так вчинив? Тому що здатність розуміти астрологію залежить від здатності шанувати своїх батьків. А коли людина вже заздалегідь налаштована по відношенню до них образливо, то не може бути й мови про те, що вона зможе зрозуміти тонкі аспекти доль інших людей.
Людина, яка критикує своїх батьків, фактично поставила себе у безнадійну ситуацію в житті. Йому необхідно припинити це, інакше у нього виникнуть величезні проблеми. Все це слід знати. Тому що, не приділяючи уваги цим питанням, люди роблять багато дурниць.
Людина також не повинна критикувати свого вчителя, чого б він не вчив його.
Він не повинен критикувати своїх бабусь і дідусів, а також людей, які набагато старші за нього. Якщо ж ті самі попросили його про це або вони є його підлеглими, пацієнтами чи підсудними – лише у цих випадках обов’язок людини – вказувати іншим на недоліки.
Якщо людина все ж таки критикує своїх батьків або старших, їй необхідно ПРОСИТИ ПРОЩЕННЯ У НИХ. Навіть якщо вони, дійсно, поводяться неосвічено, то й тоді він має вибачатися – нехай не вголос, а в умі. Святу людину потрібно просити про прощення вголос. Якщо людина не знає, у кого просити вибачення, то вона має молитися і просити вибачення у всіх.
Якщо людина ображає рівних собі, наприклад, друзів і товаришів, які погано виховані, то в цьому випадку потрібно вибачатися в розумі і при зустрічі з ними поводитися привітно, так, ніби нічого не сталося. Якщо його друзі благочестиві люди, то обов’язково потрібно вибачатися вголос. Загалом образу рівних людей вважається менш гріховним вчинком. За це людина страждає, але не так сильно, як у наведених вище випадках. Вибачатися – це дуже велика аскеза, але вона робить людину по-справжньому привабливою.
Великий мудрець Чанакья Пандіт говорив:
«Краса зозулі – у її співі, краса жінки – у її чистій відданості чоловікові, а краса аскета – у його здатності прощати».
