Якось мудрець намалював на папері цятку і показав її учням, запитавши, що вони бачать? Учні відповіли, що побачили цятку. Мудрець від цих слів сів і заплакав…
Притчу із глибоким сенсом розповів отець Олексій Філюк. Вона змішує замислитися про життя і поглянути на нього під новим кутом, переосмислити, побачити більше.
Одного разу мудрець зібрав своїх учнів і показав їм звичайний аркуш паперу, на якому намалював маленьку чорну крапку. Він запитав їх:
– Що ви тут бачите?
– Цятку, – відповів один.
– Чорну цятку, – підтвердив інший.
– Велику чорну цятку, – уточнив третій.
Почувши відповідь, їхній улюблений учитель сів і заплакав.
– Чому ви плачете? – здивувалися учні.
– Я плачу через те, що всі мої учні побачили лише чорну цятку, і ніхто з них не помітив чистого білого аркуша. А він такий великий, значно більший, ніж ця чорна цятка! Але його не побачив ніхто.
Ось так і в житті: ми бачимо в людях спершу щось погане, хоча хорошого набагато більше. І лише одиниці бачать одразу “білий аркуш паперу”. Як часто ми робимо висновки про людину з огляду тільки на її маленькі недоліки, забуваючи про її чесноти.
