Коли ти щось просиш у Бога, не забувай, що ти просиш у Нього Шлях до бажаного, а не сам результат.
Тобі доведеться знайти самому всі пазли майбутнього проекту, щоб об’єднати їх у фізичний вияв нашого світу.
Гра полягає в тому, що реалізуючи щоразу свої задуми в реальності, ти тренуєш свою здатність творити, наближаючись до рівня Творця.
Для творчості необхідно здійснювати процес, обернений до споживання – з’єднувати частини в ціле, а не розділяти ціле на частини.
Щоразу, коли створюється нове, творець-початківець з’єднує кубики старого в інший візерунок. Тут, на планеті Земля, усі грають у конструктор.
Богові ж потрібний не твій проект, а твоя здатність втілювати, віддавати назовні свою потенційність. Тренуйся – каже Він, – поки є час.
І той, хто просто бажає щось отримати, не створюючи сам, знаходиться на найнижчому рівні розвитку, демонструючи незрілість Душі та егоїстичність Розуму.
Піднімаючись у розвитку, ти зрозумієш, чого від тебе хочуть. Бажай пропускати через себе потік вхідних даних та забарвлювати їх власними емоційними станами – тоді в тебе вийде жити з так званими атрибутами успішності.
©Марк Іфраїмов
