Як діти обирають собі маму та тата? Факти, які досі не доведені. Талановиті діти народжуються у бідних, не обдарованих розумом і почуттями дорослих, а відомі особистості витрачають мільйони на розвиток у своїх дітей творчих здібностей, але не мають результату. Чому так виходить?
У цій статті ми розглянемо кілька прикладів – розповіді матерів, про що їхні діти розповіли, як навчилися говорити. Давайте дізнаємось.
Як дитяча душа обирає батьків?
Деякі батьки розповідають про таємничі речі, минуле життя своїх дітей. І що найцікавіше, саме малюки, як тільки вчаться говорити, діляться з татами та мамами історіями про якийсь інший всесвіт, інший час та інших істот.
Не дарма кажуть, що вустами немовляти говорить істина. Може, саме діти наші провідники в інший світ? Їхні розповіді настільки неймовірні, що складно повірити. Однак вони наповнені безліччю подробиць. Дитина показує життя зовсім чужої людини, яка могла розмовляти іншою мовою, жити в минулому чи навіть майбутньому. Це може шокувати!
В індуїзмі ідея переродження душі або реінкарнація підтримується багатьма мудрецями і навіть вченими. Кілька століть тому представники й інших релігій вірили у життя після смерті, у переселення душ. Існують певні здогади і, звичайно ж, докази того, що людська особистість приходить на землю і повертається в той самий рід, адже це необхідно для створення єдиної, спільної карми.
Але є й винятки – душа може побажати відпрацювати інший рід і поєднатися з тілом у новій іпостасі. Маленькі діти описували мамам, як вони обирали свою сім’ю, як шукали батьків та як жили раніше. Причому діти пам’ятали багато про минуле, що досить дивно. Забуття починалося пізніше, ближче до п’яти-семи років.
Більшість батьків списували ці розповіді про минуле життя на дуже бурхливу уяву дитини, причому до семи років спогади перестають хвилювати дітей і в сім’ї про них спокійно забувають. За весь час накопичилася величезна кількість таких історій про людей з різних століть, з різних міст і країн. Цікаво, що багато хто з них повторює один одного, або дуже схожий між собою. Доводииться погодитися, що малюки не вигадують на ходу минуле свого роду, а чесно діляться своїми роздумами та прожитим досвідом.
Історія з життя мами 3-річного малюка
Одна мати трирічного хлопчика поділилася з нами розповіддю:
«Готувала вечерю, і щоб відволікти дитину дала їй сімейний альбом. На щастя, у ньому накопичилося багато фотографій кількох поколінь рідних. Через хвилини три син підбіг до мене і показав знімок, де я стою з мамою (вже бабусею), причому тоді навіть не думала про вагітність.
Слова його мене вразили: «Я пам’ятаю тебе, і це плаття; ти тоді ще на автобус спізнилася». Запитую в нього: «Тобі тато розповів?».
Син відповідає: «Ні, він цього не знає. Я тебе побачив, коли мені описували мою маму».
Я довго не могла прийти до тями після цієї розмови. Почала розпитувати інших матерів, чи розповідали їхні діти щось подібне. Виявилося, що буває таке. На відміну від мого сина, малюки згадували історії з минулого (за 15-20 років до народження) і часто описували життя когось із родичів. Це просто дивовижно!
Що діти розповідають про померлих рідних?
В однієї зі знайомих росте мила донька, яка нещодавно вразила нас неймовірним відкриттям. Забігає вона до кухні і каже: «Мамо, а ти знала, що дідусь був рудим? Так ось, він передає нам привіт, і молиться за нас щодня, згори!». Знайома стала згадувати, розпитала рідних і справді її прадідусь був рудим, і точно таким, як описала його мала.
Головним доказом стала чорно-біла фотографія, яка була захована на горищі, і подивитися її ніхто не міг. Мати і бабуся тепер стали прислухатися до слів дитини, а це, напевно, найважливіше у стосунках дітей та дорослих.
Є ще одна неймовірна історія. П’ятирічний хлопчик, готуючись до сну, розповів матері, як він вибирав собі батьків.
На якомусь чудовому екрані йому показали кілька пар і дозволили вибрати, хто йому більше сподобається. Так у нього з’явилася родина. Маленькі дівчатка рідко діляться подібними спогадами, але є винятки. Одна жінка сказала про свою доньку, що та вірить у ангелів, які й обрали для неї найкращих батьків. Донька навіть знала про проблеми зі здоров’ям, які були у її матері ще до вагітності, і що жінка послизнулася за кілька днів до пологів. Чи це не дивно.
Насамкінець розповімо, як одна дівчинка вибирала собі батьків. Донька каже: «Разом із двома хлопчиками ми дивилися картинки на екрані, де посміхалися мами та тата. Потім екран згас і якісь люди згори змусили нас вибирати. Нам дуже цього не хотілося, але я все ж таки обрала найкрасивіших і добрих батьків!».
Виходить, що люди приходять на землю, будучи посланими ангелами, а діти ще на небесах обирають собі батьків!
